Одним з основних методів розвитку діалогічної мови у дітей дошкільного віку на заняттях є бесіда. Бесіда — це організована, цілеспрямована розмо¬ва вихователя з дітьми з певної теми, яка складається із запитань і від¬повідей. Бесіда є ефективним словес¬ним методом навчання, який при пра¬вильному його поєднанні з конкретни¬ми спостереженнями та діяльністю дітей відіграє велику роль в освітньо-виховній роботі з дітьми

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу з дітьми старшого дошкільного віку

Одним з пріоритетів державної політики в розвитку дошкільної освіти є рівний доступ до якісної освіти, який забезпечується дошкільними навчальними закладами та іншими формами здобуття дошкільної освіти.
Планування, організація та проведення навчально-виховної роботи з дітьми 5-річного віку здійснюється відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти України, Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» з урахуванням умов розвивального предметного, природного, соціального середовища та потреб, інтересів, запитів, здібностей дітей.
Додатково можуть використовуватися авторські та адаптовані програми, які схвалені науково-методичною радою Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.
В організації навчально-виховної роботи з дітьми старшого дошкільного віку важливо забезпечити організовану життєдіяльність дітей спільно з дорослим у створеному для цього розвивальному просторі з обов’язковим включенням наступних видів дитячої діяльності:
• ігрової – шляхом проведення дидактичних, рухливих, будівельно-конструктивних, ігор-драматизацій тощо;
• навчально-пізнавальної – через заняття, а також гурткову, індивідуальну роботу, спостереження та екскурсії, пізнавально-розвивальні бесіди, дидактичні ігри, елементарні досліди й дитяче експериментування у повсякденному житті;
• трудової – у формі індивідуальних і групових трудових доручень, чергувань, колективної праці та ін.;
• комунікативно-мовленнєвої – за допомогою спеціальних мовленнєвих занять, бесід, розмов на особистісні та спільні теми, створення й розв’язання певних ситуацій спілкування, індивідуальної роботи у повсякденному життя, цілеспрямованого залучення дітей до спілкування під час всіх форм організації життєдіяльності;
• художньої – через заняття з художньої праці, образотворчої, музичної, літературної діяльності та розваги, свята, гуртки художньо-естетичного циклу, індивідуальну роботу та ін.;
• рухової – шляхом залучення до участі у заняттях з фізичної культури, плавання, музики, спортивних секцій та хореографічних гуртків, різних форм організації дитячої праці, рухливих ігор у повсякденному житті, фізкультурних свят, розваг, походів, ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну, фізкультурних хвилинок, пауз та ін.

Зміст навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі Умка визначається Базовим компонентом дошкільної освіти відповідно до програми розвитку, навчання, виховання дітей "Я у Світі".
У навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу використовуються такі основні форми організації дітей: спеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри, самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.), індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, походи, свята та розваги, гуртки тощо. В залежності від віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення групи, професійної майстерності педагога вони можуть бути організовані фронтально, підгрупами чи індивідуально

Психолого-педагогічні дослідження вітчизняних вчених (Артемова Л. В., Бойченко Н. О., Григорепко Г. І., Щербакова К. Й. та ін.) свідчать про формування важливих новоутворень у грі - провідній дитячій діяльності. Тому не випадково грамотне педагогічне керівництво ігровою діяльністю є однією з умов повноцінного розвитку дошкільника. Реалізація цієї умови потребує і правильної організації предметно-ігрового середовища, за допомогою якого педагог створює для дитини зону найближчого психічного розвитку.
Предметно-ігрове середовище буде розвивальним за умов, якщо воно розширює, поглиблює уявленим дошкільників про особливості людською житла та найважливіші для людського буття споруди соціального призначення і транспорт. Удосконалення вміння дитини використовувати за призначенням предмети та знаряддя, вправляє в умінні самостійно визначати ігровий сюжет, робити його змістовним, розподіляти ігрові ролі, дотримуватися правил рольової поведінки, налагоджувати ігрову взаємодію, використовувати й розподіляти іграшки та ігрові атрибути, реалізовувати ігровий задум, перетворювати ігровий простір; орієнтує в творах мистецтва (образотворчого, музичного, театрального, літературного), допомагає опанувати мову цих видів мистецтва, передавати художній образ різними мистецькими засобами, стимулювати до творчості.
У створенні розвивального предметно-ігрового середовища важливу роль відіграє характер розміщення ігрового обладнання в приміщенні, яке повнимо забезпечити дитині вільний доступ до ігор та іграшок.
Потрібно також уникати тих ігрових матеріалів, які вносять у сюжетно-рольові ігри штампи, одноманітність, перешкоджають прояву самостійної ігрової творчості дитини. До таких небажаних стереотипів слід віднести традиційні ігрові куточки для сюжетних ігор із незмінними темами і сюжетами ("Лікарня", "Пошта", "Пароплав", "Магазин" тощо).

Нинішній процес реформування першої ланки осві¬ти — дошкільної — потребує подальшого вдоскона¬лення її змісту, осучаснення навчальних технологій, гу¬манізації цілей, визначених як пріоритетні. Всі знання, уміння та навички з різних розділів програми, що ними оволодівають діти, є важливими. Однак поряд із цим дедалі більшої актуальності набуває сьогодні компетентнісний підхід у навчанні та вихованні дошкіль¬нят (Коментар до Базового компонента дошкільної осві¬ти в Україні). Він передбачає, що педагог має не тільки домагатися засвоєння дітьми певних знань, а й забезпе¬чити становлення відповідних компетентностей.
З урахуванням цього ми розглянули проблему фор¬мування математичної компетентності дітей старшого дошкільного віку. Попереднє дослідження показало, що зазначене утворення не розвивається належним чином без цілеспрямованого формування кожного його склад¬ника — мотиваційного, змістового та дійового компонен¬тів. Отже, на нашу думку, чинні програми навчання та виховання дошкільнят потребують певних змін у цьому напрямі.
Здійснений перехід освітніх закладів країни на 12-річний термін навчання зумовив нагальну потребу онов¬лення змісту навчальних програм для дітей шостого року життя. Аналізуючи практичну роботу педагогів, ми конс¬татували: чимало хто з них довільно переносить частину програмного матеріалу з математики, визначеного для підготовчої групи, до старшої. Зокрема, це стосується розв'язування арифметичних задач. Відтак постали такі запитання: чи цей матеріал доступний для розуміння його п'ятирічними дітьми? І чи є ефективним пряме викорис¬тання у старшій групі тієї методики навчання, яка реко¬мендована для підготовчої?

Плюралізм поглядів на формальні, змістові та організаційно-методичні аспекти дошкільної освіти призводить подекуди не стільки до утвердження свободи і демократії, скільки певною мірою до розгубленості від потоку, точніше сказати броунівського руху, ідей, програм, підходів, теорій. Не можу не погодитися з думкою Катерини Крутій, висловленою в статті про діяльнісну модель заняття (ДВ, 2006, N9 7), що таке різночитання веде до хаосу в теорії і практиці дошкільної освіти.
У сучасних дошкільних закладах, як і в будь-якій сфері діяльності, працюють люди, різні за рівнем професійної самостійності, здатності до творчості. Є творці, "педагоги від Бога", особистісна та діяльнісна модель організації життєдіяльності яких не вписується в жодні стандарти. І це дуже добре, адже завдяки цьому створюється своєрідне розвивально-виховне середовище. Є велика армія сумлінних вихователів, які щиро відгукуються на інноваційні рухи, перебувають у постійному пошуку способів вдосконалення своєї роботи, але вони, на жаль, не завжди здатні критично проаналізувати сприйняту інформацію, тож можуть впроваджувати неякісні ідеї, свято вірячи в їхню довершеність. Багато в нас і молодих педагогів, яким не обійтися без слушних порад та рекомендацій. А зрештою, всім педагогам конче потрібні чіткі настанови й орієнтири в тому, що можна назвати організацією змісту навчання. Не можна дозволити, і в цьому я цілком згодна з пані Крутій, щоб кожен, хто забажає, переписував на свій манер дошкільну дидактику, своє незнання основних дидактичних категорій видавав за інновації. Можливо, на дошкільну дидактику тому й дивляться дещо зверхньо представники "великої науки", що ми дозволяємо собі плутанину в термінології, неточності в тлумаченні ключових понять, розумінні структурно-логічної організації освітнього процесу в дошкільному закладі.
Прийшов час і для того, щоб відповісти на гостро болюче питання: "Що ж є ДОБРЕ в сучасній дошкільній освіті?", бо в керівних органів, вихователів, дітей, батьків, теоретиків дошкільної педагогіки думки з цього приводу дуже різняться. Отже, життєво необхідно упорядкувати, унормувати, усунути розбіжності, що мають місце в нашій важливій справі.
Для цього, гадаємо, передусім слід визначитися щодо ключових понять, пов'язаних з організацією освітнього процесу в дошкільному закладі.

Перспективный план работы на год по обучению правилам дорожного движения.
Для младшей,средней, старшей и подготовительной групп.

Дидактична гра "Знайди число"

Мета: вчити рахувати предмети, які зображені на малюнках. Підбирати число,відповідно кількості предметів на малюнку, або навпаки, відповідно до числа підбирати малюнок.