Атестація персоналу — складова кадрового менеджменту
І Робота з кадрами — один із напрямів діяльності вихователя-методиста дошкільного навчального закладу. Складовою кадрового ме¬неджменту є атестація персоналу. Це важлива форма морального та матеріального стимулювання, спрямована на вдосконалення діяльнос¬ті педагогів, які працюють в освітніх закладах різних типів і форм влас¬ності. Мета атестації педагогічних працівників:
- активізація їхньої творчої професійної діяльності;
- підвищення відповідальності за результати роботи;
- оцінка особистісних якостей;
- визначення рівня якості виконання ними посадових обов'язків, зазначених у професійно-кваліфікаційних ха¬рактеристиках, нормативно-правових документах;
- забезпечення соціального захисту компетентної педагогіч¬ної праці.
І саме вихователь-методист має підтримувати прагнення педаго¬гів до професійного зростання, допомагати кожному з них реалізува¬ти на практиці наукові надбання, інноваційні технології, розкрити фахові здібності.

Проведення атестації передбачає ведення цілої низки докумен¬тів, оформлення яких, як правило, покладається на вихователя-методиста. Зокрема, у методичному кабінеті ДНЗ має бути впоряд¬ковано такі матеріали щодо атестації:
- законодавчі і нормативні документи з питань атестації пе¬дагогічних працівників;
- перспективний план курсової перепідготовки педагогіч¬них працівників;
- перспективний план атестації педагогічних працівників;
- графік проведення атестації педагогічних працівників;
- пам'ятки, порадники для педагогів, які атестуються;
- матеріали з вивчення, узагальнення досвіду роботи педагогів;
- аналітичні матеріали з вивчення рівня компетентності дітей;
- аналітичні матеріали з вивчення результативності роботи педагогів (діловий щоденник аналізу освітньої роботи, ін¬дивідуальна облікова картка педагога, модель оцінювання результатів роботи педагогічних працівників тощо);
- аналітичні матеріали за результатами атестації педагогіч¬них працівників (таблиці, різні типи діаграм тощо);
- матеріали, напрацьовані у процесі роботи атестаційної комісії, — протоколи засідань атестаційної комісії, бюлетені таємного голосування, книга обліку видачі атестаційних листів тощо (за умови виконання вихователем-методистом обов'язків секретаря атестаційної комісії).

Голова атестаційної комісії:
• несе відповідальність за роботу атестаційної комісії;
• забезпечує дотримання основних принципів атестації педагогіч¬них та медичних працівників: демократизму, загальності, доступності та гласності;
• ознайомлює колектив з наказом про створення атестаційної комісії, атестацію педагогічних працівників, результати (підсумки) атестації педагогічних працівників у поточному навчальному році;
• ознайомлює педагогічних працівників з їх атестаційними листами (під розписку);
• забезпечує своєчасне проходження курсового підвищення кваліфі¬кації педагогічними працівниками дошкільного навчального закладу у 200_/200_ н. р.

Шляхи, засоби та методи патріотичного виховання дітей дошкільного віку

Проблема громадянина-патріота давня, як світ. Вона постала перед людством тоді, коли виникла перша держава. Патріотичне виховання створює певні передумови громадянської по-ведінки. Однак це лише передумови.
Любов до Вітчизни починається з любові до своєї Малої Батьківщини – місця, де людина народилася.
У цьому зв’язку, як нам здається, величезного значення набуває визначення мети, завдань, змісту та засобів патріотичного виховання дітей дошкільного віку.
До основних завдань патріотичного виховання старших дошкільнят належать:
• формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, міста);
• формування духовно-моральних взаємин;
• формування любові до культурного спадку свого народу;
• виховання любові, поваги до своїх національних особливостей;
• почуття власної гідності як представників свого народу;
• толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей.
Патріотичне виховання дошкільнят має вирішувати ширше коло завдань, ніж ті, що зазна-чені. Це не лише виховання любої до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, але виховання шано-бливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчиз-ни, державної символіки, традицій держави, загальнонародних свят.
Методи виховання дошкільнят забезпечують оволодіння ними знаннями про рідний народ, його Батьківщину і на цій основі — розвиток національних рис і якостей молодого покоління.
Досягти якісного рівня патріотичного виховання дошкільників не можна без урахувань специфіки окремих регіонів, їх національних особливостей.

За змістом загадки повинні відповіда¬ти завданням всебічного розвитку, містити виховну думку, відповідати віко¬вим і психологічним особливостям дітей, бути доступною.
Основа для відгадування загадок — достатньо повні уявлення про предмети і явища, тому необхідно враховувати досвід дітей, як колективний, так і індивідуальний.
Загадка повинна мати повну і точну характеристику предмета або явища, опис типових ознак. Вона повинна бути цікавою, грамотною, образною, мати ігровий характер.
Для дітей молодшої групи характерне емоційне сприймання. В молодшому віці активно розвиваються увага, па¬м'ять, яка стає наочно-образною, фор¬мується уява. Завдяки цьому на основі словесного опису діти можуть створити образ предмета.
Тематика загадок обмежена невели¬ким життєвим досвідом дітей. Це загад¬ки про іграшки, свійських тварин, деякі предмети домашнього вжитку, продукти харчування. Загадки можуть мати підказку.