ЗМІСТ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДМЕТНО-ІГРОВОГО СЕРЕДОВИЩА - Методичний кабінет - Методична скринька - Для завантаження інформації з сайту ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ! - Сайт вихователів
    Реєстрація.    Створить PS Субота, 03.12.2016, 11:31

Меню сайту
Категорії розділу
Конспекти занять [1]
Дослідницька діяльність [1]
Мовленнєвий розвиток [4]
Пізнавальний розвиток [13]
Художньо-естетичний розвиток [2]
Ігрова діяльність [8]
Методичний кабінет [20]
Персональний кабінет
Привіт: Гість

Сообщения:

Гість, ми раді вас бачити. Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь!
Форма входу
Погода

Для завантаження інформації з сайту ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ!

Головна » Файли » Методична скринька » Методичний кабінет

ЗМІСТ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДМЕТНО-ІГРОВОГО СЕРЕДОВИЩА
18.02.2011, 20:40
ЗМІСТ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДМЕТНО-ІГРОВОГО СЕРЕДОВИЩА

Психолого-педагогічні дослідження вітчизняних вчених (Артемова Л. В., Бойченко Н. О., Григорепко Г. І., Щербакова К. Й. та ін.) свідчать про формування важливих новоутворень у грі - провідній дитячій діяльності. Тому не випадково грамотне педагогічне керівництво ігровою діяльністю є однією з умов повноцінного розвитку дошкільника. Реалізація цієї умови потребує і правильної організації предметно-ігрового середовища, за допомогою якого педагог створює для дитини зону найближчого психічного розвитку.
Предметно-ігрове середовище буде розвивальним за умов, якщо воно розширює, поглиблює уявленим дошкільників про особливості людською житла та найважливіші для людського буття споруди соціального призначення і транспорт. Удосконалення вміння дитини використовувати за призначенням предмети та знаряддя, вправляє в умінні самостійно визначати ігровий сюжет, робити його змістовним, розподіляти ігрові ролі, дотримуватися правил рольової поведінки, налагоджувати ігрову взаємодію, використовувати й розподіляти іграшки та ігрові атрибути, реалізовувати ігровий задум, перетворювати ігровий простір; орієнтує в творах мистецтва (образотворчого, музичного, театрального, літературного), допомагає опанувати мову цих видів мистецтва, передавати художній образ різними мистецькими засобами, стимулювати до творчості.
У створенні розвивального предметно-ігрового середовища важливу роль відіграє характер розміщення ігрового обладнання в приміщенні, яке повнимо забезпечити дитині вільний доступ до ігор та іграшок.
Потрібно також уникати тих ігрових матеріалів, які вносять у сюжетно-рольові ігри штампи, одноманітність, перешкоджають прояву самостійної ігрової творчості дитини. До таких небажаних стереотипів слід віднести традиційні ігрові куточки для сюжетних ігор із незмінними темами і сюжетами ("Лікарня", "Пошта", "Пароплав", "Магазин" тощо).
Предметно-ігрове середовище передбачає: підбір і розміщення іграшок (деталізованих та умовних), ігрових модулів, макетів, предметів-замісників, різних атрибутів з урахуванням особливостей розвитку ігрової діяльності в різні вікові періоди дошкільного дитинства та формування у дітей тих чи інших дій з цими ігровими матеріалами.
Дамо характеристику елементів предметно-ігрового середовища.
Одним із основних елементів розвивального ігрового середовища є іграшка.
Іграшка є узагальненим, матеріальним, естетичним і етичним засобом культурно-історичної наступності досвіду поколінь, носієм того змісту суспільного і предметного світу, який належить дитині засвоїти в період раннього і дошкільного дитинства.
Аналізуючи значущість різних іграшок, визначимо, що особливу педагогічну цінність мають іграшки, яким притаманні такі властивості:
- поліфункціональність (можливість широкого використання у відповідності до замислу сюжету гри, яка сприяє розвитку творчих здібностей, уяви, знакової символічної функції мислення);
- дидактичні якості (можливість навчання дитини конструювання, ознайомлення з кольором та формою, наявність механізмів програмованого контролю, наприклад, в електрифікованих та електронних іграшках);
- можливість використання групою дітей (придатність використання іграшки декількома дітьми, в тому числі за участю дорослого як граючого партнера, наприклад, для колективних побудов);
- високий художньо-естетичний рівень або їхня належність до творів художнього мистецтва, яке забезпечує залучення дитини до світу мистецтва та народної творчості;
- безпека використання.
На сучасному етапі, на думку С. Л. Новосьолової, формується розуміння іграшки як педагогічної категорії.
Іграшки різняться за своєю тематикою (кого або що вони зображують) та за способами, якими представлені в ній реальні предмети і образи - повно чи фрагментарно, детально чи в найбільш загальних рисах.
До сюжетних іграшок підносяться ті, що відтворюють риси (образ) реального прототипу. За характером відтворення цього образу сюжетні іграшки поділяються на:
- реалістичні (точні копії справжніх предметів);
- прототипні або умовно-узагальнені (що імітують реальні предмети особливим способом через означення і навіть перебільшення основних, головних деталей, пов'язаних зі специфічними функціями предмета і ігнорування його другорядних деталей).
Так, газова плита, у якої всі крани крутяться, духовка, яка відкривається - відносяться до реалістичних іграшок; плита, духовка, у яких намальовані крани - до прототипних або умовно-узагальнених.
У педагогіці відомі різні підходи до педагогічної класифікації іграшок (С. А. Аркин, О. М. Фльоріна, Г. Г. Локуцієвська, І. О. Школьна, Н. О. Реуцька, Т. О. Пржегодська та ін.)
На сучасному етапі найбільш відомою є класифікації іграшок, запропонована С. Л. Новосьоловою. На нашу думку, ця класифікація найбільш повно відображає реальну ситуацію відносно іграшок нового покоління, які сприяють розвитку дитини.
Автор виділяє такі іграшки:
- сюжетно-образні;
- дидактичні (навчальні);
- іграшки-головоломки;
- музичні;
- спортивні;
- театральні;
- святково-карнавальні;
- іграшки-забави.
Розглянемо всі ці групи іграшок.

Сюжетно-образні іграшки
До них відносяться:
- ляльки, фігурки людей, тварин, елементів природи - квітів, грибів, дерев (і м'які іграшки);
- аксесуари для гри (лялькові меблі, посуд, побутова техніка - праска, пральна машина, пилосос, швейна машина тощо);
- технічні іграшки (транспорті, механічні, ігрові набори типу "Перукарня", "Айболить").
Цей клас іграшок розширює уявлення дитини про навколишній світ. Граючись з такими іграшками, діти вчаться діяти в уявлюваній ситуації, творчо перетворювати різноманітні враження, отримані з різних джерел, проявляти максимум самостійності та соціальну активність; у них розвивається уява.
Однією з найулюбленіших іграшок є лялька.
У чому ж призначення ляльки? Граючись з "пупсиком", ляльками-немовлятами, дівчинка "приміряє" на себе роль мами, що доглядає за дитиною, а одягаючи їх, вчиться шити чи вишивати, то розвиває художні смаки. І це, звичайно, важливий компонент жіночої ролі.
Також необхідні і аксесуари лялькового житія: це і набір посуду, і побутова техніка, і меблі, адже дівчата готуються стати господарками.
Особливо треба виділити значущість м'якої іграшки (м'яконабивної). Спостереження показують, що дитина особливо відноситься саме до м'якої іграшки. Вона дарує їй свою ніжність, не розлучається з нею впродовж довгого часу. У відношенні до м'якої іграшки проявляються якісь дуже глибинні потреби маленької дитини. І не враховувати цього не можна.
На жаль, тривалий час ці іграшки були заборонені для ігор в дошкільних закладах. Зараз вони виготовлюються із суперсучасних матеріалів, які легко обробляються, тому вони мають право на життя в дошкільному закладі.
Технічні іграшки знайомлять дитину і процесом праці. У творчих іграх ці іграшки розповідають про досягнення сучасної техніки, а також про техніку минулого і навіть про техніку майбутнього.

Дидактичні (навчальні) іграшки
До цієї групи іграшок відносяться суто дидактичні ігрові набори з правилами, конструктори та будівельні набори.
Суто дидактичні іграшки - це:
- мотрійки, пірамідки (засновані на принципі самоконтролю);
- великі порожні куби-вкладки відповідно до масштабу розміру тіла дитини (кількість 2-3 комплекта з 5-7 кубів дає можливість утворювати будь-яку уявну ситуацію - кухню, цирк, магазин, космодром тощо).
Традиційно дидактична іграшка ставить перед дитиною навчальне (розвивальне) практичне завдання. Мета дидактичних іграшок передача дітям різних знань; розвиток спритності, влучності, сенсомоторної координації, мовлення, мислення, пам'яті, уяви тощо.

Дидактичні ігрові набори з правилами
До них відносяться:
- поліграфічні іграшки, які використовуються переважно для ігор на столі (набори, які складаються з ігрового поля, дрібних карточок, фігурок та комплектуючих деталей з картону, дерева, пластмаси та інших матеріалів).
- великі іграшки-вкладиші (вони корисні не тільки як засіб вільної фантазійної організації ігрового простору, а і як засіб, який спонукає до більшої рухливості різноманітності рухів).
Ігрові набори з правилами вимагають від дитини певного рівня розвитку сприймання, уваги, пам'яті, мислення, мовлення дитини і в той же час створюють умови для подальшого удосконалення цих психічних процесів.
Дидактичні (навчальні) цілі в цих іграх заховані в цікавих задачах і правилах гри.

Конструктори і будівельні набори. Це:
- тематичні та універсальні конструктори, конструктор LEGO (пер.лат. "я вчуся", "я складаю");
- набори будівельних матеріалів: "ЛЕГО ПРИМО" (до 2 років), який стимулює рух, зір та слух дитини; "ЛЕГО ДУПЛО" (від 1,5 до 5 років) - з його допомогою діти "приміряють" різні професії, можуть побувати шоферами, фермерами, пожежниками;
- набір "ФРІСТАЙЛ" (від 3 до 12 років) - дає можливість зібрати будь-яку модель - будинки,тварин, транспорт;
- "ЛЕГО ТЕХНІКА" - це набори транспортних засобів (гоночні автомобілі, машини-амфібії, літаки, підводні човни тощо).
- комп'ютерні ігри LEGO - це поєднання відомих LEGO іграшок та сучасних, комп'ютерних технологій. (Так, є сучасна програма "LEGO Мій світ: незабаром до школи", гонки "LEGO Racers", конструктор "LEGO Гаррі Поттер" та програма для дівчат "LEGO Friends").
- пазли - сучасна настільна гра (ілюстрації до казок, зображення звірів, репродукції робіт відомих художників, пейзажі, "колекції"" різних видів транспорту - літаків, автомобілів, парусників). Вони складаються з багатьох частинок, які треба скласти в зображення.
Своєрідність конструкторських та будівельних наборів - у різних засобах з'єднання деталей. Конструктори знайомлять дітей з основами та можливістю конструювання, в процесі якого здійснюється інтелектуальний розвиток дитини, формуються здібності до технічної творчості. Ці іграшки розвивають розум, кмітливість і трудові навички.

Іграшки-головоломки
Це готові іграшки з дерева, пластмаси, дрібні або середні за розміром. До них відносяться вікторини, мозаїки, "змійки", циліндрики з кульками, складені картинки.
Метою іграшок-головоломок є розвиток інтелекту, уяви, спритності, наполегливості в рішенні ігрових завдань на основі образного та логічного мислення.

Музичні іграшки
Іграшкові інструменти: заводні (механічні), інерційні, що імітують справжні. Вони сприяють розвитку у дітей музичних здібностей, умінь зосередитися для сприйняття окремих музичних звуків, відчувати їх висоту, темброве забарвлення, довготу, силу (динаміку) звучання. Діти вчаться слухати і узнавати знайомі мелодії пісень, танців, емоційно відгукуватись на мелодію, ритм, самим творити, імпровізувати прості мелодії.

Спортивні іграшки
Це м'ячі, кільця, обручі, кеглі, волами, самокати, велосипеди, бадмінтон, серсо, городки; для спортивних розваг - велосипеди: санки, лижі.
Ці іграшки сприяють найбільшому прояву рухової активності дітей, розвивають рух, координацію, силу, спритність, влучність, окомір, зміцнюють фізичне і психічне здоров'я.

Театральні іграшки
Іграшки, які призначені для театралізованих ігор розрізняються за видами театральних дій, засобами їх використання у грі, матеріалом, розміром. Це:
- костюми, елементи костюмів, атрибути, елементи декорацій, театральна бутафорія для ігор-драматизацій:
- ляльки-іграшки, декорації та бутафорія для ігор у ляльковий театр;
- театральні ляльки, маріонетки, театральні лялькові декорації, костюми та елементи костюмів, маски, бутафорія, декоративна атрибутика для святкових карнавалів.

Святково-карнавальні іграшки
До них відносяться костюми, маски, жезли, іграшки-сюрпризи. Ці іграшки є важливим атрибутом всіх дитячих свят, і не завжди вони невеликі за розміром; святково-карнавальні іграшки можуть бути занадто великими, декоративними.

Іграшки-забави
Це ваньки-встаньки, м'ячі на гумових шнурках, іграшки, які можуть механічно заводитись, стрибати, нявчати, гавкати, танцювати (жабенятко, що стрибає; пташка, яка дзьобає), людина-яйце, клоуни, різні електронні іграшки, роботи, головоломки та інші.).
Іграшки-забави викликають у дітей допитливість, радість, розвивають почуття гумору. Вони об'єднують дітей різного віку, дітей і дорослих у хвилини відпочинку, спільних розваг.

Умовні іграшки
В ігровому середовищі повинні бути представлені і прототипні або умовні іграшки. Це можуть бути:
- малюнок, контур, в яких виділена характерна риса (телевізор з яскравими кнопками керування) або позначена образність - (лялька-конус в косинці, будинок-коробка і вікнами);
- відповідні розміру руки фішки або кубики з нанесеним на них у верхній частині схематичним зображенням людських облич і річним емоційним виразом);
- намальовані фрагменти реальних предметів (кабіна автомобіля, вітрина магазина, кафе, зображення кімнати чи якоїсь її частини).
До умовних іграшок можна віднести руховий фланелеграф (Т: В. Ірадовських). Готується він гак: зшивається полотно з кусків тканини різного кольору. Це полотно згортається у рулон, який підвішується на такій висоті, щоб дитина змогла його дістати.
Принцип його дії: дитина відмотує собі тканину потрібного для гри кольору (синій - якщо грає в моряків або льотчиків, космонавтів; зелений - в мисливців, лісничих; жовтий у хліборобів).
На цьому фоні кріпляться різні предмети, які витворюють сюжет (риби, кораблі, птахи, дерева тощо).
У ранньому віці іграшка визначає і тему гри дитини, і характер ігрових дій. Для освоєння дитиною елементарних ігрових дій, на думку Н. Я. Михайленко та К. В. Зворигіної, - більш важливі прототипні іграшки, бо вони яскраво виділяють основні специфічні функції предметів. Наприклад, якщо дворічній дитині дати реалістичну іграшкову плиту, то вона замість того, щоб "готувати обід" на ній, буде безперервно відкривати і закривати дверці духовки, крутити кран тощо. Прототипна іграшка, яка об межу і можливості маніпулювання, спонукає дитину на розгортання сюжету, хоча б і елементарного: приготування каші для ляльки, потім її годування.
"Гарна лялька - з золотистим волоссям, очима, які закриваються, "справжніми" віями, звичайно приверне увагу малюка 2-2,5 років. Але як? Він доторкнеться пальчиком до очей. надавить на них, дослідить, чи міцно приклеєні вії тощо. Як наслідок таких дій, ляльки швидко перетворюються з красунь у сліпих потвор, батьки засмучуються, діти плачуть, і, звичайно, тут уже не до сюжетної гри.
Усіх цих непорозумінь можна уникнути, якщо запропонувати малюку прототипну ляльку-голячка (з намальованим обличчям, і наліпленою перукою), яку можна (без страху пошкодження) годувати, сповивати, укладати спати тощо. Іншими словами, реалістична іграшка часто може заважати сюжетній грі дітей раннього і молодшого дошкільного віку.

Предмети-замінники
В ігровому предметному середовищі слід розташовувати і предмети-замінники - предмети не призначені спеціально для гри, як сюжетні іграшки, але використані дитиною в ній.
Це може бути різноманітний предметний матеріал: клаптики тканими, бруски, дерев'яні дошки, поролон, палички, шишки, камінчики, мотузки тощо, які заміняють необхідні в грі справжні предмети.
Трансформацію ігрового простору можливо забезпечити через використання різних за величиною картонних коробок, які обклеєні тканиною, кольоровим папером. Такі коробки можуть виготовити діти разом з вихователем. Навіть зовсім маленькі діти люблять гру ч картонними коробками: посидіти в них або пролізти через тунель, який можна виготовити з їх допомогою. Коробки с багатофункціональними предметними опорами, які дозволяють дітям розгорнути практично будь-який сюжет, підказаний їх дослідом та уявою.
Відомий американський педіатр Б. Спок підкреслює, як багато дитина може зробити із звичайною картонною коробкою. Вона і ліжко, і будинок, і вагоновоз, і танк, і фортеця, і гараж... Набори кубиків, блоків річних розмірів і форм, на думку вченого, варті десяти іграшок для кожної дитини до 6-8 років.
Окрім коробок, доречним є використання стільчиків. Вони кращі атрибути для гри. Із стільчиків, поставлених в ряд, виходить поїзд, літак, трамвай, машина тощо.
Килимки, пледи, різні за формою і розміром, також можуть використовуватися дітьми як транспортні засоби, платформи для майбутніх будинків, фортів, палаців.
Предмети-замінники грають важливу роль у розвитку уяви, творчості, знаково-символічної функції мислення в грі. На жаль, в більшості дошкільних закладів предмети-замінники відсутні, що суттєво збіднює розвивальне предметно-ігрове середовище.
Відомо, що творчість дитини починається з наділення певними якостями (потрібними для розвитку гри) предметів. У цьому - мета та цінність ігрової діяльності, яка розвиває фантазію та творчі здібності дошкільника.
"Діти не люблять іграшок нерухомих, закінчених, добре оброблених, яких вони не можуть змінювати за своєю фантазією... Краща іграшка для дітей та, яку вони можуть примусити змінюватися", - писав К. Д. Ушинський. Психологічні дослідження засвідчують, що введення предметів-замінників до ігри малюків сприяє переходу від наочно-дійового мислення до образного; у старших дошкільнят вони сприяють активізації уяви, фантазії.
Тому не випадково в досвіді сімейної педагогіки давно і широко використовуються предмети-замінники. Ось як описує ігри дітей Л. М.Толстой у книзі "Дитинство": "Я сам знаю, що з палиці не тільки не вбити пташку, а й вистрілити ніяк не можна. Це гра. Якщо так міркувати, то й на стільцях їздити не можна, а ми довгими зимовими вечорами накривали крісло хустками, робили з нього коляску, один сідав кучером, другий лакеєм, дівчатка в середину, три стільці були трійкою коней - і вирушали в дорогу. І які різні пригоди траплялися у цій дорозі, і як весело і швидко проходили зимові вечори..."

Макети та предметно-ігрові фони
Можливості ігрового розвивального середовища збільшується, якщо в ньому будуть представлені макети, які є стимулом, опорою для розгортання дітьми сюжетних комбінацій з дрібними іграшками. Звичайний макет - це зменшений предметний зразок простору і об'єктів уявлюваного світу (реального або фантастичного).
Макет - це лише знак, який наводить дітей на можливий ігровий сюжет або задум, який об'єднує учасників спільної гри. окреслює межу ігровою простору.
Макет "оживає" тоді, коли наповнюється і доповнюється різноманітним предметним матеріалом залежно від ігрового задуму дітей, коли з’являються мешканці уявленого світу, тобто: фігурки-персонажі, необхідні для гри. Це можуть бути умовно-узагальнені фігурки людей і тварин в поєднанні з різними багатозначними предметами (умовний пароплав, платформа на колесах тощо).
Ігрові макети умовно поділяють на два типи:
- макети-моделі;
- макети-карти.
Макети-моделі являють собою невелику площину із закріпленою на ній стійкою спорудою-будинком, який має фасадну частину і подане у вертикальному розрізі внутрішнє приміщення цього будинку, достатнє для здійснення в ньому ігрової дії.
У "ляльковому будинку" це кімнати (або кімнати у двох рівнях й східцями) з невеликою кількістю закріплених у ній предметів меблів (стіл, стільці, диван).
Макети-карти - це площини не менш 50x60 см з визначеними на них місцями для ігрових об'єктів та ігрового простору. Так, на макеті-карті "вулиці міста" кольором виділяється дорога, тротуар, ігровий майданчик, окрім цього, територія доповнюється будиночками, магазинами, гаражами, автозаправкою, естакадою тощо.

Ігрові модулі
Доцільним та варіативним матеріалом для створення дітям предметно-ігрового простору можуть бути ігрові модулі. Це ігрові комплекти, об'єднані загальною темою (єдиним завданням), яка дозволяє змінювати ігрову ситуацію за задумом малюків. Саме ігрові модулі дозволяють легко створювати уявлене ігрове середовище. В одних випадках вони можуть стати транспортними засобами, в інших - будівельним матеріалом, меблями залежно від того, що потрібно дітям у грі.
Ігрові модулі виготовляються із поролону у вигляді фіксованих об'ємних форм (куби, циліндри). Модулі різні за величиною, обшиті штучною шкірою або текстилем. Вони легко переносяться дітьми, бо виготовляються із текстилю, замінників шкіри, клейонки та набиваються поролоном. Якщо такі модулі виготовляються для дітей молодшого віку, то вони мають бути привабливими за кольором та оформленням. Це можуть бути і надувні гумові елементи, басейни, манежі та ін.
Ігрові модулі легко переносяться дітьми і можуть частково реалізувати потребу творчого моделювання середовища дичиною.
Використання великих нейтральних по відношенню до будь-якого змісту гри предметів-модулів дає можливість заміщувати не один об'єкт, а цілу предметну ситуацію.
Функціональну багатоваріативність можуть забезпечувати спортивні комплекси або куточки, якщо їх включити у композицію ігрового середовища.
Найпростіша атрибутика, ігровий матеріал, фізкультурне обладнання, підібрані дітьми і розміщені у спортивному куточку, сприяють розгортанню гри. Діти швидко стають артистами цирку, моряками, космонавтами; імітують життя та повадки улюблених тварин. Поєднання спортивного та ігрового обладнання у сюжетно-рольових іграх сприяє не тільки розвитку рухів, а й збагачує зміст гри за задумом дітей.

Категорія: Методичний кабінет | Додав: Мишель
Переглядів: 3518 | Завантажень: 77 | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту
Заходьте до нас в гості.
Сайт по логопедії
Статистика

Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2016
Всі посилання, розташовані на даному ресурсі, були взяті з відкритих джерел інтернету. Всі права на матеріали, представлені в даному розділі, належать їх авторам, правовласникам і видавництвам.
Ні адміністрація, ні хостинг-провайдер, ні будь-які інші особи не несуть відповідальності за використання матеріалів даного розділу!
Зробити безкоштовний сайт з uCoz