Мовленнєвий розвиток дошкільника — складний психологічний процес, що не зводиться до простого відтворення дитиною почутої мови. Він визначається мірою сформованості знань, умінь та навичок дитини і виявляється в соціальній та інтелектуальній активності у колі дорослих та однолітків. Щоб створити оптимальні умови для мовленнєвого розвитку дошкільника, педагогам слід використовувати різні форми роботи: ігри, проблемні ситуації і, звичайно, заняття
Мовленнєві заняття в системі сучасної дошкільної освіти
Не можливо уявити належний рівень життєвої компетенції людини без оволодіння мовленням. Видатний педагог Костянтин Ушинський зауважував, що рідне слово є основою розумового розви¬тку й скарбницею всіх знань. Оволодіваючи мовленням, вивчаючи мову, дитина засвоює систему знань, суспільно прийняті норми по¬ведінки — основу її життєвої компетентності, тобто, як влучно висло¬вилася заступник директора Інституту проблем виховання АПН Укра¬їни, доктор педагогічних наук Олена Кононко, «оволодіває наукою і мистецтвом жити серед інших». З огляду на це проблема розвитку мовлення дитини завжди була однією з центральних у дошкільній освіті. Нині ж провідною метою дошкільної лінгводидактики є вихо¬вання мовної особистості.
Значення занять у формуванні мовленнєвої компетенції дошкільників
Мовленнєва компетенція — це вміння на практиці доречно ко¬ристуватися мовою (висловлювати свої думки, бажання, наміри, про¬хання тощо), використовувати для цього як мовні, так і позамовні (мі¬міка, жести, рухи) та інтонаційні засоби. Це полікомпонентний утвір, що містить такі компетенції:
- лексичну (наявність певного запасу слів у межах вікового пе¬ріоду, їх доречне застосування, вживання засобів мовної ви¬разності: приказки, прислів'я, фразеологізми, епітети, порів¬няння);
- фонетичну (правильна звуковимова, розвинений фонема¬тичний слух, володіння інтонаційними засобами виразності);
- граматичну (практичне вживання відповідних граматичних форм рідної мови: рід, число, відмінки, час тощо) - діамонологічну (розуміння зв'язного тексту, вміння відповідати та звертатися із запитаннями, вести діалог, складати різні ви¬ди розповідей, переказувати).
Мовленням дитина оволодіває в процесі спілкування під час різ¬них видів діяльності, адже всі вони тісно пов'язані з мовленням і супроводжуються ним. Але повсякденного спілкування для становлен¬ня мовленнєвої компетенції, звісно, недостатньо. Основною формою навчання дошкільнят у процесі організованої пізнавальної діяльності все ж лишається заняття. Саме на заняттях вихова¬тель систематично та послідовно формує у дітей мовленнєві уміння та навички, які закріплюються при спілкуванні дітей під час різних видів діяльності в повсякденному житті.
На заняттях з мовленнєвого спілкування діти мають не стільки засвоювати матеріал про навко¬лишній світ, скільки вправлятися в мовленнєвій ді¬яльності. Необхідно звертати увагу вихователів на те, що на такому занятті основну увагу варто зосереджу¬вати на практичному засвоєнні дітьми норм рідної мо¬ви (фонетичних, лексичних, граматичних), формуван¬ні навичок розповідання та переказування. Заняття з мовленнєвого спілкування проводять у всіх вікових групах один раз на тиждень лише з підгрупами дітей. Тільки за цієї умови можна забезпечити максимальну мовленнєву активність дітей на занятті.
Види занять з мовленнєвого спілкування
Заняття з мовленнєвого спілкування бувають комплексними та спеціальними. Комплексне заняття з мовленнєвого спілкування проводиться тричі на місяць. Цей вид заняття поєднує завдання що¬найменше з трьох компонентів мовлення, серед яких: звукова куль¬тура, лексика, граматика і власне зв'язне мовлення. Причому остан¬нє є обов'язковою складовою такого заняття.
Спеціальне заняття з мовленнєвого спілкування (в методичній літературі зустрічається і під іншою назвою — «домінантне») охоп¬лює лише один компонент мовлення (звукова культура мовлення, лексика або граматика) і проводиться лише один раз на місяць.
Планування занять з мовленнєвого спілкування
Доктор педагогічних наук Алла Богуш пропонує проводити про¬тягом місяця три комплексні й одне спеціальне заняття з мовленнє¬вого спілкування: на перші три тижні місяця плануються по одному комплексному, а на останній тиждень — спеціальне заняття (див. До¬даток 1).
Плануючи комплексні заняття, вихователь слідкує, щоб усі завдання з розвитку мовлення рівномірно чергувалися протягом місяця.
Спеціальні заняття доцільно планувати на квартал. У першому місяці кварталу, скажімо, у вересні, завданням спеціального заняття може бути формування звукової культури мовлення. Наступного мі¬сяця, у жовтні, спеціальне заняття варто присвятити виключно фор¬муванню граматичної правильності мовлення, а у листопаді — слов¬никовій роботі. Відповідно плануються заняття з мовленнєвого спіл¬кування і в наступних кварталах.
Плануючи спеціальні заняття, необхідно враховувати вікові осо¬бливості мовлення дітей. Так, у молодшому дошкільному віці спеціальні заняття, присвячені формуванню звукової культури мовлення, можна про¬водити частіше одного разу на квартал, а в роботі з дітьми старшого дошкільного віку більше уваги слід приділити грама¬тиці. Тож спеціальне заняття з форму¬вання граматичної структури мовлення в старшій групі можна спланувати в од¬ному з кварталів двічі.
Такий підхід до планування занять забезпечує формування у дітей лексич¬ної, фонетичної, граматичної та діамонологічної компетентності,
Складаючи програмовий зміст комп¬лексного заняття, вихователь має перед¬бачити розвиток різних компонентів мовлення і відповідно визначити зміст роботи над кожним завданням із розви¬тку мовлення на цьому занятті. До речі, вихователь сам визначає, які завдання (словник, звукова культура чи зв'язне мовлення) розв'язувати на початку, в се¬редині чи в кінці заняття — це залежить від його змісту та рівня мовленнєвої під¬готовки дітей.
Програмовий зміст спеціального за¬няття містить завдання по роботі лише за одним компонентом мов¬лення, наприклад, над звуковою культурою мовлення. Вихователь закріплює той матеріал, який подавався на комплексних заняттях, та додатково планує одне-два нових завдання стосовно роботи над звуковою культурою мовлення.
Плануючи спеціальне заняття зі словникової роботи, особливу увагу варто приділити формуванню у дітей узагальнюючих понять (меблі, одяг, транспорт тощо), ознайомленню їх з якостями та власти¬востями предметів.
При плануванні треба слідкувати, щоб заняття з мовленнєвого спілкування було взаємопов'язане з іншими заняттями, насамперед з художньої літератури, ознайомлення з навколишнім світом, рідною природою тощо. Так, наприклад, для складання розповіді на занятті з мовленнєвого спілкування дітям слід запропонувати вже знайому картину, яку вони розглядали під час заняття з рідної природи чи ознайомлення з навколишнім світом; для переказу можна взяти твір, з яким дітей ознайомили на занятті з художньої літератури. Пропо¬нуючи тему для розповідання, вихователь має враховувати попере¬дній досвід дітей.
Методика проведення занять з мовленнєвого спілкування
Організовуючи роботу педагогічного колективу над мовленнє¬вим розвитком дошкільників, вихователю-методисту необхідно три¬мати на контролі як планування, так і проведення занять. Осно¬вною метою занять з мовленнєвого спілкування є розвиток мовлення кожної конкретної дитини. Тому важливо створювати на них такі умови, які стимулюватимуть максимальну мовленнєву активність кожної дитини. Цього можна досягнути, дотримуючись таких умов:
1. Уміння педагога викликати у дітей інтерес до теми заняття та розумно співвідносити власну мовленнєву активність і мов¬леннєву активність дітей — неприпустимо, щоб дорослий го¬ворив більшу частину заняття;
2. Проведення занять підгрупами до 10—12 осіб;
3.Правильне розташування дітей;
4.Забезпечення оптимальної інтенсивності мовленнєвого на¬вантаження дітей — надто прості завдання знижують інтерес дітей, послаблюють готовність до подолання труднощів;
5.Здійснення індивідуально-диференційованого підходу — уміння педагога бачити в колективі кожну конкретну дитину і враховувати її індивідуальні особливості, пристосовуватися
до них;
6. Уміння педагога бачити особисті досягнення дитини, а не по¬рівнювати її з іншими дітьми.
Вихователь має ретельно готуватися до заняття. Добираючи те¬му, враховувати досвід дітей та їхні інтереси. Щоб успішно реалізу¬вати заплановані завдання, слід відповідно до кожного з них підібра¬ти метод або кілька методів, що забезпечать їх розв'язання. Так, ска¬жімо, навчаючи дітей описуванню, вихователь може обрати описову розповідь або/і дидактичну гру. Вихователь-методист, надаючи педа¬гогам допомогу при підготовці до занять з мовленнєвого спілкування, має добре орієнтуватися в методах, що сприяють реалізації завдань із розвитку кожного компонента мовлення (див. Додаток 2).
Зважаючи на процеси індивідуалізації освіти, під час занять із мовленнєвого спілкування вихователю треба враховувати особли¬вості кожної дитини. Отже, слід знати, як поставити дитині завдан¬ня, скільки часу виділити на його розв'язання, як забезпечити розум¬ну допомогу, оцінити результат та докладені зусилля. Під час спілку¬вання важливо так розмістити дітей, щоб вони могли бачити одне од¬ного та вихователя. Без «контакту очей» неможливо формувати вміння слухати товариша, розуміти мовця, тобто виховувати в дошкільни¬ків культуру мовлення.
Для закріплення знань, отрима¬них на занятті, важливо оптимально організувати мовленнєве середовище для дітей у повсякденному житті. Не¬обхідно задіяти мовлення як важливий засіб спілкування в усіх видах дитячої діяльності. Програмовий зміст комплексного заняття з мовленнєвого спілкування для дітей середнього дошкільного віку:
■ Зв'язне мовлення: продовжувати вчити дітей складати описові розповіді про іграшки за зразком, поданим вихователем.
■ Звукова культура мовлення: вправляти дітей у виокремлюванні першого звуку в словах.
■ Словникова робота: збагатити словник образними виразами, епітетами, продовжувати вчити дітей відгадувати загадки.
■ Розвивати пам'ять, мислення, уяву, мовлення.
■ Виховувати інтерес до занять, позитивні риси характеру.
Виховувати позитивні риси характеру, інтерес до занять.
Програмовий зміст спеціального заняття з мовленнєвого спілкування (звукова культура мовлення) для дітей середнього дошкільного віку:
■ Вправляти дітей у правильній вимов звука (р);продовжу¬вати вчити добирати слова із запропонованим звуком на початку та в кінці слова; інтонаційно виділяти
(інтонувати) звуки в словах; робити елементарний звуковий аналіз слів, виділяючи та підраховуючи кількість звуків у слові за допомогою фішок
■ Розвивати фонематичний слух, артикуляцію, мовне дихання
■ Сприяти розвитку уваги, мислення, пам'яті Роль інтегрованих занять у мовленнєвому розвитку дітей
Державні освітні стандарти пе¬редбачають оновлення змісту навчан¬ня й виховання на засадах гуманізації, диференціації та інтеграції. Тож прин¬цип інтеграції в сучасній дидактиці розглядається як один з провідних. З огля¬ду на це у дошкільній освіті назріла необ¬хідність поєднувати різні види діяльності та об'єднувати знання із різних галузей на одному занятті. Цього можна досягнути в процесі інтегрованого заняття.
На інтегрованому занятті ключовим моментом є тема, а різні види діяльності, що використовуються на ньому, — лише засоби її розкриття. У ході такого заняття для розв'язання одного завдання можна задіяти знання та вміння з різних галу¬зей. Скажімо, педагог пропонує прикра¬сити новорічну ялинку, намалювавши певну кількість кульок різного кольору. До кожного кольору треба дібрати образ¬ну характеристику: фіолетовий колір на¬гадує вечір, що темним покривалом опускається на землю; червоний колір — дорогоцінний камінь, що аж іскриться на сонечку тощо. Таким чином на одному занятті реалізують завдання і з математики, і з зображувальної діяльності, і з мовленнєвого розвитку. Ще одна особливість інтегрованих занять — збільшення їх тривалості, адже завдяки швидкій зміні видів діяльності діти менше втомлюються і не втрачають інтересу до заняття.
До планування інтегрованих занять треба підходити дуже по¬мірковано, їх рекомендовано проводити орієнтовно один раз на квар¬тал з метою закріпити знання, мовленнєві уміння та навички дітей .
Взаємодія вихователя-методиста з педагогами
Вихователеві, завантаженому щоденною копіткою роботою з ді¬тьми, здебільшого складно розібратися в сучасному бурхливому і не¬рідко суперечливому інформаційному потоці. Тож діяльність вихователя-методиста має бути спрямована на розумне керівництво і, насамперед, дієву допомогу вихователям в організації навчально-мовленнєвої роботи з дітьми. Можна розробити пам'ятки для педаго¬гів, індивідуально надавати допомогу педагогам під час планування, консультувати їх з певних тем, як-от:
1.Особливості планування занять з мовленнєвого спілкування в різних вікових групах;
2. Сучасні вимоги до проведення занять з мовленнєвого спілку¬вання:
3.Комплексність та інтеграція на заняттях з мовленнєвого спіл¬кування;
4. Методи розвитку різних сторін мовлення в дошкільному ди¬тинстві. Методи реалізації завдань із розвитку мовлення дітей
Зв'язне мовлення:
■ переказ
■ описова розповідь (за картиною, опис іграшки або предмету з довкілля, опис загадка, порівняльний опис двох іграшок або предметів, опис іграшки або пред¬мета по пам'яті)
■ сюжетна розповідь за змістом дидактичної картини
■ розповідь з власного досвіду
■ дидактичні ігри, спрямовані на розвиток зв'язного монологічного мовлення, на¬приклад, «Посилка», «Про що хотів розповісти Незнайко у листі», «Чий мультфільм найкращий» тощо
■ творча розповідь (за сюжетною ігровою обстановкою; за картинкою-сюрпризом; за поданим
початком; за опорними словами; на тему, запропоновану вихователем; за планом; самостійне вигадування казок дітьми; зміна кінцівки відомої казки) Звукова культура мовлення:
■ заучування та промовляння напам'ять скоромовок ,промовляння чистомовок.
■ дидактичні ігри та вправи для формування правильної вимови звуків розповіді зі звуконаслідуванням вправи для розвитку артикуляційного апарата
■ дидактичні ігри та вправи, спрямовані на розвиток мовленнєвого дихання
■ дидактичні ігри та вправи з розвитку фонематичного слуху Орієнтовний розподіл комплексних та спеціальних занять з мовленнєвого спіл кування на місяць та на квартал Тижні Види заняття з мовленевого спілкування Структура заняття Місяці кварталу
1 2 3
1 Комплексне 1.Звязне мовлення
2.Граматика
3.Словник
2 Комплексне 1.Звязне мовлення
2.Граматика
3.Звукова культура мовлення
3 Комплексне 1.Звязне мовлення
2.Граматика
3.Звукова культура мовлення
4 Спеціальне Звукова культура Граматика Словник
|
Привіт: Гість
