Значения занять у формуванні мовленневої компетенції дошкільників

Мовленнєва компетенція — це вміння на практиці доречно користуватися мовою (висловлювати свої думки, бажання, наміри, прохання тощо), використовувати ддя цього як мовні, так i позамовні (мiміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби. Це полікомпонентний утвір, що містить такі компетенції:
■ лексичну (наявність певного запасу слів у межах вікового періоду, їx доречне застосування, вживання засобів мовної виразності: приказки, прислів'я, фразеологізми, епітети, порівняння);
■ фонетичну (правильна звуковимова, розвинений фонематичний слух, володіння інтонаційними засобами виразності);
■ граматичну (практичне вживання відповідних граматичних форм рідної мови: рід, число, відмінки, час тощо) та діамонологічну (розуміння зв'язного тексту, вміння відповідати та звертатися із запитаннями, вести діалог, складати різні види розповідей, переказувати).
Мовленням дитина оволодіває в процесі спілкування під час piзних видів діяльності, адже всі вони тісно пов'язані з мовленням i супроводжуються ним. Але повсякденного спілкування для становлен¬ия мовленневої компетенції, звісно, недостатньо. Основною формою навчання дошкільнят у процесі організованої пізнавальної діяльності все ж лишаеться заняття. Саме на заняттях вихователь систематично та послідовно формує у дітей мовленневі уміння та навички, які закріплюються при спілкуванні дітей під час різних видів діяльності в повсякденному житті.
На заняттях з мовленнєвого спілкування діти мають не стільки засвоювати матеріал про навколишній світ, скільки вправлятися в мовленнєвій ді¬яльності. Необхідно звертати увагу вихователів на те, що на такому занятті основну увагу варто зосереджувати на практичному засвоєнні дітьми норм рідної мови (фонетичних, лексичних, граматичних); формуваннi навичок розповідання та переказування. Заняття з мовленнєвого спілкування проводять у вcix вікових групах один раз на тиждень лише з підгрупами дітей. Тільки за цієї умови можна забезпечити максимальну мовленнєву активність дітей на занятті.

Види занять з мовленнєвого спілкування

Заняття з мовленнєвого спілкування бувають комплексними та спеціальними. Комплексне заняття з мовленнєвого спілкування проводиться тричі на місяць. Цей вид заняття поєднує завдання щонайменше з трьох компонентів мовлення, серед яких: звукова куль¬тура, лексика, граматика i власне зв'язне мовлення. Причому останнє є обов'язковою складовою такого заняття.
Спеціальне заняття з мовленневого спілкування (в методичній літературі зустрічаеться i під іншої назвою — «домінантне») охоплює лише один компонент мовлення (звукова культура мовлення, лексика або граматика) i проводиться лише один раз на місяць.

Планування занять з мовленнєвого спілкування

Доктор педагогічних наук Алла Богуш пропонує проводити протягом місяця три комплексні й одне спеціалъне заняття з мовленнє¬вого спілкування: на перші три тижні місяця плануються по одному комплексному, а на останній тиждень — спеціальне заняття.
Плануючи комплексні заняття, вихователь слідкує, щоб yci завдання з розвитку мовлення рівномірно чергувалися протягом місяця.
Спеціальні заняття доцільно планувати на квартал. У першому місяці кварталу, скажімо, у вересні, завданням спеціального заняття може бути формування звукової культури мовлення. Наступного місяця, у жовтні, спеціальне заняття варто присвятити виключно формуванню граматичної правильності мовлення, а у листопаді — словниковій роботі. Відповідно плануються заняття з мовленнєвого спілкування i в наступних кварталах.
Плануючи спеціальш заняття, необхідно враховувати вікові ocoбливості мовлення дітей. Так, у молодшому дошкільному віці спеціальні заняття, присвячені формуванн. Звукової культури мовлення, можна проводити частіше одного разу на квартал, а в роботі з дітьми старшого дошкільного віку більше уваги слід приділити граматиці. Тож спеціальне заняття з формування в старшій групі можна спланувати в одному з кварталів двічі.
Такий підхід до планування занять забезпечує формування у дітей лексичної, фонетичної, грамотичної та діамонологічної компетентності.
Складаючи програмовий зміст комплексного заняття, вихователь має передбачити розвиток різних компонентів мовлення і відповідно визначити зміст роботи над кожним завданням із розвитку мовлення на цьому занятті. До речі, вихователь сам визначає, які завдання (словник, звукова культура чи зв’язне мовлення) розв’язувати на початку, в середині чи в кінці заняття – це залежить від його змісту та рівня мовленнєвої підготовки дітей.

Програмовий зміст комплексного заняття з мовленнєвого спілкування для дітей середнього дошкільного віку:
■ Зв'язне мовлення: продовжувати вчити дітей складати описові розповіді про іграшки за зразком, поданим вихователем
■ Звукова культура мовлення: вправляти дітей у виокремлюванні першого звуку в словах
■ Словникова робота: збагатити словник образними виразами, епітетами, продовжувати вчити дітей відгадувати загадки
■ Розвивати пам'ять, мислення, уяву, мовлення
Виховувати інтерес до занять, позитивні риси характеру

Програмовий зміст спеціального заняття з мовленнєвого спілкування
(звукова культура мовлення) для дітей середнього дошкільного віку:
 Вправляти дітей у правильній вимові звука (р); продовжу¬вати вчити добирати слова із запропонованим звуком на початку та в кінці слова; інтонаційно виділяти (інтонувати) звуки в словах; робити елементарний звуковий аналіз слів, виділяючи та підраховуючи кількість звуків у слові за допомогою фішок
 Розвивати фонематичний слух, артикуляцію, мовне дихання
 Сприяти розвитку уваги, мислення, пам'яті
 Виховувати позитивні риси характеру, інтерес до занять

Програмовий зміст спеціального заняття містить завдання по роботі лише за одним компонентом мов¬лення, наприклад, над звуковою культурою мовлення. Вихователь закріплює той матеріал, який подавався на комплексних заняттях, та додатково планує одне-два нових завдання стосовно роботи над звуковою культурою мовлення.
Плануючи спеціальне заняття зі словникової роботи, особливу увагу варто приділити формуванню у дітей узагальнюючих понять (меблі, одяг, транспорт тощо), ознайомленню їх з якостями та власти¬востями предметів.
При плануванні треба слідкувати, щоб заняття з мовленнєвого спілкування було взаємопов'язане з іншими заняттями, насамперед з художньої літератури, ознайомлення з навколишнім світом, рідною природою тощо. Так, наприклад, для складання розповіді на занятті з мовленнєвого спілкування дітям слід запропонувати вже знайому картину, яку вони розглядали під час заняття з рідної природи чи ознайомлення з навколишнім світом; для переказу можна взяти твір, З яким дітей ознайомили на занятті з художньої літератури. Пропо¬нуючи тему для розповідання, вихователь має враховувати попере¬дній досвід дітей.

Організовуючи роботу педагогічного колективу над мовленнє¬вим розвитком дошкільників, вихователю-методисту необхідно три¬мати на контролі як планування, так і проведення занять. Осно¬вною метою занять з мовленнєвого спілкування є розвиток мовлення кожної конкретної дитини. Тому важливо створювати на них такі умови, які стимулюватимуть максимальну мовленнєву активність кожної дитини. Цього можна досягнути, дотримуючись таких умов:
■ уміння педагога викликати у дітей інтерес до теми заняття
та розумно співвідносити власну мовленнєву активність і мов¬
леннєву активність дітей — неприпустимо, щоб дорослий го¬
ворив більшу частину заняття;
■ проведення занять підгрупами до 10 — 12 осіб;
■ правильне розташування дітей;
■ забезпечення оптимальної інтенсивності мовленнєвого на¬
вантаження дітей — надто прості завдання знижують інтерес
дітей, послаблюють готовність до подолання труднощів;
■ здійснення індивідуально-диференційованого підходу — уміння педагога бачити в колективі кожну конкретну дитину і враховувати її індивідуальні особливості, пристосовуватися до них;
■ уміння педагога бачити особисті досягнення дитини, а не порівнювати її з іншими дітьми.

Вихователь має ретельно готуватися до заняття. Добираючи те¬му, враховувати досвід дітей та їхні інтереси. Щоб успішно реалізу¬вати заплановані завдання, слід відповідно до кожного з них підібра¬ти метод або кілька методів, що забезпечать їх розв'язання. Так, ска¬жімо, навчаючи дітей описуванню, вихователь може обрати описову розповідь або/і дидактичну гру. Вихователь-методист, надаючи педа¬гогам допомогу при підготовці до занять з мовленнєвого спілкування, має добре орієнтуватися в методах, що сприяють реалізації завдань із розвитку кожного компонента мовлення .
Зважаючи на процеси індивідуалізації освіти, під час занять із мовленнєвого спілкування вихователю треба враховувати особли¬вості кожної дитини. Отже, слід знати, як поставити дитині завдан¬ня, скільки часу виділити на його розв'язання, як забезпечити розум¬ну допомогу, оцінити результат та докладені зусилля. Під час спілку¬вання важливо так розмістити дітей, щоб вони могли бачити одне од¬ного та вихователя. Без «контакту очей» неможливо формувати вміння слухати товариша, розуміти мовця, тобто виховувати в дошкільни¬ків культуру мовлення.
Для закріплення знань, отрима¬них на занятті, важливо оптимально організувати мовленнєве середовище для дітей у повсякденному житті. Не¬обхідно задіяти мовлення як важливий засіб спілкування в усіх видах дитячої діяльності.

Роль інтегрованих занять у мовленнєвому розвитку дітей

Державні освітні стандарти пе¬редбачають оновлення змісту навчан¬ня й виховання на засадах гуманізації, диференціації та інтеграції. Тож прин¬цип інтеграції в сучасній дидактиці розглядається як один з провідних. З огля¬ду на це у дошкільній освіті назріла необ¬хідність поєднувати різні види діяльності та об'єднувати знання із різних галузей на одному занятті. Цього можна досягнути в процесі інтегрованого заняття.
На інтегрованому занятті ключовим моментом є тема, а різні види діяльності, що використовуються на ньому, — лише засоби її розкриття. У ході такого заняття для розв'язання одного завдання можна задіяти знання та вміння з різних галу¬зей. Скажімо, педагог пропонує прикра¬сити новорічну ялинку, намалювавши певну кількість кульок різного кольору. До кожного кольору треба дібрати образ¬ну характеристику: фіолетовий колір на-
гадує вечір, що темним покривалом опускається на землю; червоний колір — дорогоцінний камінь, що аж іскриться на сонечку тощо. Таким чином на одному занятті реалізують завдання і з математики, і з зображувальної діяльності, і з мовленнєвого розвитку. Ще одна особливість інтегрованих занять — збільшення їх тривалості, адже завдяки швидкій зміні видів діяльності діти менше втомлюються і не втрачають інтересу до заняття.
До планування інтегрованих занять треба підходити дуже по¬мірковано, їх рекомендовано проводити орієнтовно один раз наквар-тал з метою закріпити знання, мовленнєві уміння та навички дітей .

Взаємодія вихователя-методиста з педагогами

Вихователеві, завантаженому щоденною копіткою роботою з ді¬тьми, здебільшого складно розібратися в сучасному бурхливому і не¬рідко суперечливому інформаційному потоці. Тож діяльність вихователя-методиста має бути спрямована на розумне керівництво і, насамперед, дієву допомогу вихователям в організації навчально-мовленнєвої роботи з дітьми. Можна розробити пам'ятки для педаго¬гів, індивідуально надавати допомогу педагогам під час планування, консультувати їх з певних тем, як-от:
■ Особливості планування занять з мовленнєвого спілкування в різних вікових групах;
■ Сучасні вимоги до проведення занять з мовленнєвого спілку¬вання;
■ Комплексність та інтеграція на заняттях з мовленнєвого спіл¬кування;
■ Методи розвитку різних сторін мовлення в дошкільному ди¬тинстві.

Методи реалізації завдань із розвитку мовлення дітей
Зв'язне мовлення:
■ переказ
■ описова розповідь (за картиною, опис іграшки або предмету з довкілля, опис-загадка, порівняльний опис двох іграшок або предметів, опис іграшки або пред¬мета по пам'яті)
■ сюжетна розповідь за змістом дидактичної картини
■ розповідь з власного досвіду
■ творча розповідь (за сюжетною ігровою обстановкою; за картинкою-сюрпризом;
за поданим початком; за опорними словами; на тему, запропоновану вихователем;
за планом; самостійне вигадування казок дітьми; зміна кінцівки відомої казки)
■ дидактичні ігри, спрямовані на розвиток зв'язного монологічного мовлення, на¬
приклад, «Посилка», «Про що хотів розповісти Незнайкоулисті», «Чий мультфільм
найкращий» тощо
Звукова культура мовлення:
■ заучування та промовляння напам'ять скоромовок
■ промовляння чистомовок
■ дидактичні ігри та вправи з розвитку фонематичного слуху
■ дидактичні ігри та вправи для формування правильної вимови звуків
■ розповіді зі звуконаслідуванням
■ вправи для розвитку артикуляційного апарата
■ дидактичні ігри та вправи, спрямовані на розвиток мовленнєвого дихання Словник:
■ дидактичні ігри та вправи
■ відгадування загадок
■ ознайомлення з приказками та прислів'ями, їх заучування
Граматика:
■ дидактичні ігри та вправи з граматики
■ складання розповіді зі словами, в яких діти роблять помилки