Методика використання загадок в роботі з дітьми За змістом загадки повинні відповіда¬ти завданням всебічного розвитку, містити виховну думку, відповідати віко¬вим і психологічним особливостям дітей, бути доступною. Основа для відгадування загадок — достатньо повні уявлення про предмети і явища, тому необхідно враховувати досвід дітей, як колективний, так і індивідуальний. Загадка повинна мати повну і точну характеристику предмета або явища, опис типових ознак. Вона повинна бути цікавою, грамотною, образною, мати ігровий характер. Для дітей молодшої групи характерне емоційне сприймання. В молодшому віці активно розвиваються увага, па¬м'ять, яка стає наочно-образною, фор¬мується уява. Завдяки цьому на основі словесного опису діти можуть створити образ предмета. Тематика загадок обмежена невели¬ким життєвим досвідом дітей. Це загад¬ки про іграшки, свійських тварин, деякі предмети домашнього вжитку, продукти харчування. Загадки можуть мати підказку. Голодна — мукає, сита — жує, Всім дітям молоко дає. (Корова) Хто нам пісеньку таку Весь час співа: «Ку-ку-рі-ку!»? (Півник) Зубів не має, а кусає. (Кропива) Довгий, зелений, Добрий солоний, Добрий і сирий. Хто він такий? (Огірок) Загадки для дітей молодшої групи по¬винні бути лаконічні, з яскравими харак¬теристиками, конкретними образами, не повинні бути докладними. У дітей молодшої групи ще малий життєвий досвід та не сформоване абстрактне мислення, тому часто вихо¬ватель сам дає відповідь на загадку. Бажано відгадку показати, використавши малюнки, іграшки тощо і обов'язково ще раз повторити текст загадки. Діти будуть запам'товувати загадку і наступ¬ного разу самі її відгадуватимуть. Діти середнього дошкільного віку вміють виділяти в предметах різні якості і властивості (форму, колір, вели¬чину, матеріал, смак, запах, призна¬чення та ін.), порівнювати предмети між собою. Відповідно до програми виховання в дитячому садку, діти цього віку знайом¬ляться з особливостями овочів, фрук¬тів, характерними ознаками тварин, вчаться спостерігати явища природи, дізнаються про призначення предметів домашнього вжитку, транспорт. Тематика загадок: свійські і дикі тва¬рини, предмети домашнього вжитку, одяг, їжа, явища природи, засоби пере¬сування. Загадки можуть бути докладні, як роз¬повідь про предмет. Можна добирати загадки з простими порівняннями і про¬зорими метафорами. Скатертина біла весь світ накрила. (Сніг) Колючий клубочок прибіг у садочок. (їжак) Подібні образні засоби зрозумілі дітям завдяки великій зовнішній подібності. Дітям середньої групи вихователь інакше підносить загадку. Він її загадує, допомагає відгадати і разом з малюка¬ми з'ясовує, що саме підказало відгад¬ку. Тексти загадок вивчаються з дітьми в другу половину дня під час індивіду¬альної роботи. На кінець середньої гру¬пи з дітьми можна проводити розваги на основі загадок. Старші дошкільники знайомляться з живою і неживою природою, спостеріга¬ють за тваринами, птахами, комахами, їх поведінкою, способами життя. Вони слідкують за ростом і розвитком рос¬лин, збирають плоди і насіння, відміча¬ють зміни погоди. У дітей поглиблюються знання про працю людей, знаряддя праці, про транспорт, техніку та її призначення. Тематика загадок: тварини, птахи, ри¬би, комахи, рослини, явища природи та їх закономірності, предмети вжитку, знаряддя праці, засоби пересування, зв'язку, інформації, спорт, людина, гра¬мота, книга. Характеристика предмета може бути короткою, але одна з ознак має бути характерною: Не гавкає, не кусає, А до хати не пускає. (Замок) Завжди у роті, а не проковтнеш. (Язик) Сам чорний, та не ворон, Є роги, та не бик, Шість ніг без копит. (Рогатий жук) Діти старшого дошкільного віку не просто відгадують загадку, а вже самі повинні пояснити, чому саме така відгадка. Діти можуть загадувати загад¬ки один одному. Доцільно проводити «Вечори загадок», розваги з елемента¬ми змагання, літературні вікторини. Дітей навчають складати описи-загад-ки. Щоб опис-загадку інші діти змогли відгадати, вона повинна бути образ¬ною, яскравою, точною. А наявність у дітей необхідних вмінь, знань, навичок буде залежати від роботи вихователя з малюками і його творчого підходу до роботи з загадками. Таким чином, при добиранні загадок для дітей дошкільного віку необхідно враховувати: • відповідність тематики загадок виховним і освітнім завданням і життєвому досвіду дітей; • повноту і конкретність характе¬ристики предмету чи явища; • доступність мови і ступені складності художнього образу; • тип логічної задачі і характер розумової операції при відгаду¬ванні • Загадки широко використовують на заняттях, як складову частину і на спеціальних заняттях на загадування і відгадування загадок, в побутовій і ігровій діяльності. Для закріплення знань про характерні ознаки предметів, їх призначення, спо¬соби використання загадки — не¬замінний засіб. Використання загадок на заняттях — один з важливих прийомів навчання. Вони входять до всіх занять з різних розділів програми. Як правило, широко використовують¬ся загадки на заняттях з розвитку мовлення дітей: під час спостережень, екс¬курсій, екскурсій-оглядів, бесід, розгля¬дання картин, читання художніх творів, опису предметів, слухання радіо, під час дидактичних ігор. Загадки використовують як прийом, який спонукає до засвоювання знань, необхідних для спостережень. Наприклад, в молодшій групі перед спостереженням за рибкою пропонується загадка: Скляний будинок на вікні З прозорою водою, З камінням і піском на дні, І з рибкою золотою. (Акваріум) Вихователь запитує: «Хто впізнав цей будинок? Як він називається? Чий це будинок? Хто в ньому живе? » Після того діти уважно розглядають рибку і акваріум. Загадки використовують не тільки на початку і в процесі спостережень. Їх можна використовувати як закінчення і узагальнення процесу спостереження. Екскурсію до зоопарку можна закінчити загадкою: Я кудись ходив із татом, Звірів бачив там багато: Мавпу, тигра, крокодила, А птахів там різних – сила. Слон водою нас облив. Де я був, куди ходив? (Зоопарк) Екскурсію-огляд групової кімнати доцільно проводити з використанням загадок про предмети, які є в кімнаті. Початок заняття – розглядання предметів із запитаннями: «З чого зроблені предмети? Для чого вони потрібні? Чим вони схожі або відмінні?». Продовження заняття – загадування загадок про предмети (акваріум, годинник, книгу). Дуже я потрібна всім – І дорослим, і малим. Всіх я розуму учу, А сама завжди мовчу. (Книга) Завжди можу стати у нагоді, Моїх вам порад не злічить. І кажуть про мене в народі: «Мовчить, а сто дурнів навчить». (Книга) Кінець заняття — гра-загадування за¬гадок про предмети. Перед розгляданням картини «Білки» дітям читають загадку: Хвіст трубою, спритні ніжки — Плиг із гілки на травичку! Носить все вона горішки В золоту свою скарбничку. (Білка) 3 загадки можна почати бесіду про пори року: Сніг на полях, лід на річках, Хуга гуляє, коли це буває? (Взимку) Загадки про книжку, олівець, перо можна використати під час бесіди про школу для закріплення знань, уточнен¬ня уявлень про речі, потрібні учневі: У коробці спочивають Спритні, жовті, червоненькі, На папері походили, Кольори свої лишили. Звуться палички оці Кольорові... (олівці). Снігові поля, чорні грачі, Хочеш розумним бути – бери та вчи. (Книжка, букви) Використовуються загадки під час розповідання, читання художніх творів. Наприклад, під час розповідання казки «Рукавичка» запитують у дітей, які вони знають загадки про тварин, що жили в рукавичці. Можна загадувати загадки про героїв літературних творів, діафільмів, мультфільмів. У старшому віці проводяться спе¬ціальні заняття на загадування і відгадування загадок. їх може бути кілька видів, різноманітних за своєю структурою, найчастіше такі заняття прово¬дяться у вигляді дидактичних ігор: «Назви квітку», «Хто тут живе?», «Магазин», «Зберемо посилку», «Відга¬дай». Наприклад, гра «Добери відгадку». На великих картках написані загадки про час, а на невеличких смужках папе¬ру — відгадки. Це може бути оформле¬но в малюнках. Діти читають (або запи¬тує вихователь) і добирають до загад¬ки відгадку. • Що іде, не рухаючи з місця? (Час) • Що то за штука, що день і ніч стука? (Годинник) • Чорна корова весь світ поборола. (Ніч) З метою навчити дітей самостійно складати загадки проводиться гра «Відгадай». Вихователь розкладає на столі картинки із зображенням добре знайомих предметів. Дитина бере кар¬тинку, не показуючи і не називаючи її, описує характерні ознаки предмета. Всі діти повинні відгадати предмет за описом. Використовуються загадки і під час режимних процесів — в роздягальні, у ванні, спальні. У роздягальні кімнаті під час одяган¬ня, або роздягання дітей можна загада¬ти загадки про одяг та взуття. Сплели хлівець на четверо овець, А на п'яту вівцю окремо. (Рукавичка) Під час умивання доцільно викорис¬товувати загадки про речі туалету: Що за віконце чарівне, Яке мені показує мене. (Дзеркало) Мию, мию без жалю, Мию там, де брудно. А купатись не люблю, Бо від того худну. (Мило) У спальній кімнати, коли діти готують¬ся до сну, або вдягаються після сну, можна використати загадку про постіль: Не звір, а з ногами, Не птах, а з пір'ям, Не людина, а в одязі. (Ліжко з подушкою і ковдрою) Що з землі легко піднімеш, Та далеко не закинеш? (Пір'їна) Під час чергування можна використо¬вувати побутові загадки: Має роги і ноги, А держиться підлоги. (Стіл) Під одною шапкою Чотири братики стоять. (Стіл) Таким чином, використання загадок дає змогу виховувати допитливу, вдум¬ливу, творчу людину. Загадки збагачу¬ють знання дітей, перевіряють рівень інтелектуальної підготовки, вчать мис¬лити, обґрунтовувати свої міркування.
|